Ранок переважної більшості сучасних людей починається з читання новин у смартфоні. Протягом дня ми незліченну кількість разів дивимося в екран мобільного гаджета: відкриваємо сайти новин, Telegram, Facebook, Twitter або Instagram та годинами гортаємо стрічку.

На перший погляд у цьому немає нічого поганого. Проте, за даними досліджень, люди підсвідомо шукають негативні новини. Чому ж вони нас так притягують? Чи шкідливий безконтрольний скролінг? Як із цим боротися?

Спробуємо розібратися.

Чому ми шукаємо негативні новини?

Підсвідомо людина схильна до пошуку поганих новин. Це зумовлено еволюційними процесами. Раніше, щоб вижити, люди були особливо сприйнятливими до небезпеки.

Насамперед нашим предкам доводилося бути особливо уважними до індикаторів загрози життю. Тому мозок сучасної людини інстинктивно “виглядає” такі загрози. Отже, чим довше ми займаємося скролінгом новин в інтернеті, тим більше небезпек там знаходимо.

Якщо пересічна людина читає буденні або не дуже дивні новини, вони можуть її зацікавити, але не змушують емоційно реагувати. Проте щось потенційно загрозливе або тривожне миттєво привертає увагу та збуджує уяву. Мозок фіксує ці реакції — формується тенденція зосередження на більш негативній інформації.

До того ж, усі масові соціальні явища миттєво виходять у тренди. Наприклад, три роки тому неможливо було уникнути жахливих новин та дискусій про COVID-19.

У такій ситуації багато хто може відчувати певний тиск соціуму. Сприймати це так, ніби тебе змушують прийняти ту чи іншу думку. Люди несвідомо починають шукати інформацію, що підтверджує правильність їхньої точки зору. Та тільки глибше потопають у негативі. Тож неконтрольований скролінг, на жаль, лише погіршує ситуацію.

Як читання поганих новин впливає на наше життя

Інтернет забезпечує нам блискавичний доступ до новин:

• ми маємо можливість бути в курсі актуальних подій (наприклад, лідером пошуку відомих людей, що пішли з життя у 2022 році, стало прізвище Жириновський);
• використовувати інформацію з вигодою для себе;
• а також можемо забезпечити собі відчуття контролю над ситуацією.

Але чим більше ми турбуємося, тим більше хочемо керувати ситуацією та людьми навколо нас. Багатьом здається, що висока поінформованість — це чудовий спосіб контролювати те, що відбувається.

Але насправді, за словами психологів, це веде лише до більшого занепокоєння. А на глобальний перебіг подій наша поінформованість вплинути не може. Мабуть, за винятком ситуацій, коли йдеться про порятунок. Або пошук життєво необхідних речей (наприклад, найпопулярніший запит кінця 2022 року з категорії “Покупка” — це генератор).

Що означає термін "думскролінг"?

Думскролінг  — це надмірне та неконтрольоване споживання негативних новин у соцмережах або на інших платформах для обміну контентом.

Англомовний термін doomscrolling виник з поєднання слів doom (темрява чи зло) та scrolling (швидке перегортання сторінок у мережі). Тобто думскролінг — це нескінченна “стрічка тривожних новин”.

З 24 лютого 2022 року з феноменом думскролінгу стикнувся практично кожний українець, який користується смартфоном. Для багатьох це стало чи не єдиним варіантом заповнення порожнечі невизначеності. До речі, топ-запит у Google у 2022 році в Україні — "карта повітряних тривог".

Фахівці розглядають думскролінг як величезну проблему, яка заважає людям зберігати критичне мислення. З цим складно сперечатися, оскільки багато хто не заперечуватиме, що в якийсь момент будь-яка комунікація перетворюється на обмін “наскроленим” за день. Це ніби захисна реакція, спосіб знайти зрозумілі сценарії розвитку ситуації.

Треба також зазначити, що в кожного з нас різна чутливість до новин з високою емоційною залученістю. Спеціалісти розрізняють два типи людей: одні можуть абстрагуватися від отриманої інформації (не “пропускати” її через себе), інші — думатимуть про погану новину постійно. Це негативно впливає на їх самопочуття. Тож позитивного ефекту від нескінченного перегляду стрічки новин немає: це не знижує, а тільки збільшує тривожність. 

У чому небезпека думскролінгу?

За великим рахунком, будь-яка дія, яку ми не можемо контролювати, автоматично перетворюється на проблему. Нав'язлива потреба знайти відповіді, незалежно від того, наскільки хороші чи погані новини, перетворюється на замкнене коло:

1. Чим більше часу ми витрачаємо на перегляд стрічки новин, тим більше загроз виявляємо.
2. Чим більше про них читаємо, тим більше турбуємося.
3. Чим більше хвилюємося, тим більше все довкола здається небезпечним.
4. Зрештою ми знову повертаємося до соцмереж у пошуку інформації, яка допоможе знайти вихід з небезпеки. Недарма в пошукових запитах Google за минулий рік найпопулярніша персона — Арестович. Його формулювання та м`який тембр голосу для багатьох дійсно став “заспокійливим”. 

Думскролінг — деструктивне явище

"Дозоване" використання соціальних мереж не завдає шкоди. А ось інтенсивний (нездоровий) моніторинг новин може провокувати відчуття безпорадності та загострення тривожності:

• порушується сон та харчова поведінка;
• з'являється бажання заїдати/запивати негатив;
• знижуються когнітивні функції;
• негативне мислення може перерости в агресію, а потім і в апатію або в депресивний стан.

Тобто загалом погіршується якість життя. Чому? Тому що думскролінг відволікає нас від власних думок та почуттів. А це є небезпечним для емоційного здоров'я.

Дослідження показали, що більшість респондентів не до кінця усвідомлює, наскільки сильно це може впливати на їхню психіку. Багато хто схильний катастрофізувати майбутнє, відчуває неможливість підтримувати нормальну працездатність та виконувати рутинні справи.

Отже, думскролінг — цілком деструктивне явище. 

Як боротися із негативною звичкою?

По-перше, усвідомити проблему, чесно собі зізнатися, що вона існує. А після цього зробити кроки до її викорінення. Наведемо декілька варіантів.

Таймінг

Почати можна з обмеження часу читання новин та перегляду соцмереж. Встановіть ліміт екранного часу смартфона, ліміт для програм. Вимкніть сповіщення в месенджерах та соцмережах. Кожний звуковий сигнал викликає в нас реакцію, тож варто залишити сповіщення лише від найближчих людей та найважливіших застосунків чи Telegram-каналів.

Перерва від читання новин

Обов'язкову перерву від “споживання” інформації можна зробити на будь-який комфортний проміжок часу. Якщо ви перестанете кожні 5-10 хвилин відстежувати новини, навколишня реальність не зміниться радикально. Тож важливо знайти в собі сили “вийти з матриці”: за кілька годин усвідомленої перерви світ не зруйнується.

Час на осмислення

Інформацію важливо не тільки отримувати, а й осмислювати. Людському мозку на це потрібен час. Ми вже, на жаль, звикли до важких, страшних та навіть жахливих новин. Але дуже важливо навчитися дозовано споживати інформацію. Це дозволяє залишатися в курсі подій, але при цьому не заважає жити та працювати. Легко потонути у величезних обсягах негативної (здебільшого) інформації. Варто захистити себе хоча б від цього потоку — і це нам під силу.

Події зі знаком “плюс”

Ще одна рекомендація — фіксувати в нотатках на смартфоні або записувати в особистий щоденник приємні побутові та/або повсякденні події. Навіть незначні. Це допоможе створити противагу негативу та сприятиме гармонізації емоційного стану.

Позитивні новини

Новинну стрічку можна відфільтрувати, налаштувавши її на максимально позитивні новини. До речі, на противагу думскролінгу з'явився джойскролінг (від англ. joy — радість). Наприклад, багато хто напередодні нового року шукав назви цікавих кінофільмів та мультиків про Різдво, родину, пригоди. По суті це пошук позитивного контенту.

До слова, найпопулярніший запит 2022 року за тегом #серіал — "Дім дракона" (англ. House of the Dragon). А лідером Google-пошуку серед повнометражних фільмів стала стрічка "Людина-павук: Додому шляху немає" (англ. Spider-Man: No Way Home).

Значуща мета

Не забувайте нагадувати собі про те, з якою метою ви відкрили інформаційну стрічку та що саме ви шукаєте. Занурившись у вивчення новин, періодично запитуйте себе подумки, чи вже знайшли те, що хотіли. Наприклад, мали на меті розібратися, що таке Swift (найпопулярніший пошуковий запит у цій категорії). Якщо знайшли вичерпну відповідь — намагайтеся якнайшвидше "виринути" з інформаційного моря.

Активність

Якщо ви в небезпеці, використовуйте будь-яку можливість для прогулянок на свіжому повітрі, занять спортом, йогою, танцями, будь-яким іншим видом фізичної активності.  Можливо, це здається наївною порадою, але це дійсно допомагає переключитися та відволіктися від негативу. До того ж під час фізичної активності знижується рівень гормону стресу (кортизолу). Тож приділяйте більше часу собі та своїм хобі.

Допомога спеціаліста

Культура підтримки та профілактики психічного здоров'я в нас ще не така популярна. Але все-таки вона розвивається. Усе більше й більше людей знаходить у собі сили зізнатися, що в критичній ситуації досить складно самостійно дбати про своє ментальне здоров'я та звертається по допомогу до фахівця.

Це абсолютно нормально. Соромитись такої допомоги не потрібно. Психологи та психотерапевти можуть навчити технік, які допомагають стабілізувати стан та підвищити якість життя. І кому, як не українцям, знати, наскільки воно цінне.

Бережіть себе. Усім нам тільки приємних новин!