З 01.10. 2023 р. згідно з внесенням змін до Податкового кодексу України та змін до Закону України № 265/95-ВР “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг“ для більшості підприємців повернулася вимога щодо використання РРО/ПРРО під час здійснення розрахункових операцій у готівковому чи в безготівковому форматі. Але з певними змінами.

Нагадаємо, що з 01.01.2022 р. застосування РРО/ПРРО мало стати обов’язковим для більшості ФОПів другої-четвертої груп. Проте через воєнний стан у нашій країні уряд звільнив українських підприємців від цього обов’язку.

У цій статті ми розкажемо, хто обов'язково має використовувати касові апарати, щоб не наражатися на штрафи з боку податкової, хто повністю звільняється від використання РРО, які штрафи передбачені за порушення вимог.

Що таке РРО/ПРРО?

РРО (реєстратор розрахункових операцій) — загальна назва приладів, які виконують фіскальні функції з реєстрації грошових операцій. Найрозповсюдженіший прилад РРО — це касовий апарат, який видає фіскальні чеки.

ПРРО (програмний реєстратор розрахункових операцій) — це цифровий аналог касових апаратів, який видає електронні чеки. Продавець товарів чи послуг надсилає їх клієнтам у месенджерах, на e-mail та іншими способами. Електронні чеки мають таку ж юридичну силу, що й паперові. 

Хто обов'язково має використовувати РРО?

Усі фізичні особи-підприємці, які є платниками єдиного податку другої-четвертої груп спрощеної системи оподаткування з 01.10.2023 р. обов’язково мають впровадити у свою роботу РРО. Тобто суб’єкти господарювання, які приймають готівку, проводять роботу з постачання товарів, продажу продукції та використовують для приймання платежів картки, мають здійснювати свою підприємницьку діяльність із використанням касових апаратів.

До прикладу, якщо підприємець використовує еквайринг (технологію безготівкового приймання платежів з використанням банківських карток і систем безконтактної оплати), QR-кодом і через нього сплачуються товари платіжною карткою або, наприклад, використовується карта-ключ до рахунку, щоб отримувати кошти, — такі операції вважаються прийманням картки, тому вони мають бути фіскалізовані. Як і в разі, якщо до оплати приймається готівка.

Переваги власників інтернет-магазинів від Глянець

Нещодавно Державна податкова служба повідомила українців, що відстежує продажі на усіх інтернет-майданчиках. За вересень 2023 року податківці викрили незаконний бізнес у багатьох містах України.

Механізм моніторингу поки нерозкритий, але власників магазинів в Instagram та Facebook попереджено, що їм необхідно бути зареєстрованими як підприємці та вести свій бізнес на онлайн-майданчиках соцмереж офіційно.

У клієнтів компанії Глянець немає підстав для хвилювання, тому що всі інтернет-магазини, які розробляє вебстудія, підключені до програмного РРО. До того ж в адмінці продукту є аналог 1С для здійснення господарських операцій бухгалтерського обліку.

Це означає, що власники інтернет-магазинів від Глянець можуть спокійно працювати та не боятися перевірок податкової, величезних штрафів (до 85 000 грн!) та інших санкцій за ведення підприємницької діяльності без реєстрації. 

Хто може не використовувати РРО?

Є категорії підприємців, які мають право не встановлювати РРО. Умовами для цього є:

• Здійснення розрахунків на IBAN

Без РРО можуть працювати ФОПи другої-четвертої групи, які продають товари/надають послуги та надсилають клієнтам для розрахунку стандартний номер IBAN, за яким ті щоразу за реквізитами перераховують необхідну суму на поточний рахунок ФОПу касі банку, через банківський термінал самообслуговування або систему електронного банкінгу.

• Надання послуг (а не продаж товарів) 

Касовий апарат можна не використовувати, наприклад, за умови надання юридичних послуг, послуг електронної комерції (створення інтернет-магазину тощо) за наявності еквайрингу Monobank чи іншого LiqPay. Тобто це ФОПи першої групи, які є платниками єдиного податку, та приймають до оплати за свої послуги банківські картки.

Підприємці цієї групи не зобов'язані застосовувати не тільки касовий апарат, а й навіть і розрахункові книжки (РК) відповідно до Податкового кодексу України. Щодо таких суб’єктів господарювання не існує жодного випадку, коли касовий апарат був би необхідний.

• Ведення бізнесу, який зареєстрований у селі

ФОПи другої-четвертої груп, які торгують вроздріб на території сіл, на законних підставах можуть не використовувати РРО. Однак вони зобов'язані вести розрахункові книжки.

Якщо ж сума річних доходів підприємців у сільській місцевості в одному пункті торгівлі перевищує 167 мінімальних зарплат, а станом на 01. 01. 2023 р. — це 1 118 900 грн, то вони також повинні використовувати РРО. 

Однак є випадки, коли підприємці з 01.01. 2022 р. мають використовувати РРО, навіть попри приймання платежів на поточний рахунок або торгівлю в селі. Йдеться про категорію продавців, що реалізують лікарські засоби, ювелірні прикраси, акцизну продукцію, технічно складних побутових товарів, які підлягають гарантійному ремонту (обслуговуванню) або гарантійній заміні. Повний перелік найменувань технічно складних товарів наведено на офіційному сайті Верховної Ради України.

Які штрафи за невикористання РРО?

Як уже було зазначено, всі, хто мав використовувати РРО/ПРРО, через війну були тимчасово звільнені від перевірок і штрафів. З 01.10.2023 р. штрафи за порушення вимог законодавства щодо невикористання РРО повернулися для всіх категорій підприємців, зокрема й тих, хто надає послуги (наприклад, такі, як розробка інтернет-магазину). Проте змінився розмір штрафів: він зменшився.

Раніше за порушення закону вперше потрібно було сплатити 100% від вартості товару, за наступні — 150%.

З 1 жовтня 2023 року розмір першого покарання становить 25% від вартості товару (робіт, послуг), проданих з порушенням, за кожне наступне порушення — 50%. 

Штрафні (фінансові) санкції за порушення використання РРО або ПРРО діють в період з 01.08.2023 р. по 31.07. 2025 р., але не пізніше ніж до дати припинення/скасування воєнного стану на території України. 

Проте такий відсоток штрафів стягуватиметься тільки за певні види порушень, і застосовуватиметься до підприємців, які не є платниками ПДВ у разі:

• проведення розрахункових операцій з використанням касового апарату на неповну суму вартості проданих товарів/наданих послуг;
• непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи;
• невидачі розрахункового документа (чека) у паперовій та/або електронній формі. 

У разі фіксування інших видів порушень потрібно буде сплатити штраф у розмірі 100% та 150% вартості проданих з порушенням товарів (робіт, послуг). До прикладу, у тому випадку, якщо підприємець взагалі не використовує касовий апарат РРО або ПРРО.

Крім того, такий розмір штрафу може отримати за всі види порушень (без винятку) підприємець, який сплачує ПДВ та здійснює торгівлю підакцизними товарами, лікарськими препаратами та медичними засобами, ювелірними та технічно-складними товарами.

Державна податкова інспекція є єдиним органом, який має право перевіряти встановлення касових апаратів, правильне обслуговування пристроїв, закриття звітів та уповноважена складати адмінматеріали.

Кого не штрафуватимуть за порушення вимог щодо застосування РРО/ПРРО?

Повертаючи норму обов’язкового використання РРО з 01.10.2023 р., уряд врахував вплив повномасштабної війни на здійснення підприємницької діяльності. ФОПів, які працюють на тимчасово окупованих територіях України, у зоні активних бойових дій та в зоні можливих військових зіткнень, звільнено від відповідальності за невикористання РРО.

Тож поки платники податків, що здійснюють розрахункові операції у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг знаходяться в окупації або в зоні бойових дій, їх не штрафуватимуть за порушення затверджених вимог. Такий обов'язок повернеться після звільнення окупованих територій та зникнення загрози через бойові дії.